Вивчення досвіду

В ШКОЛІ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ  NETOP SCHOOL 6.0

Назва програми: NetOp School

Версія програми: 6.0 

Адреса офіційного сайту: www.netop.com

Мова інтерфейсу: Мультиязичний 

Статус: умовно 

Системні вимоги: Windows Server 2003, Windows Vista, Windows XP, Windows 2000, Windows NT4, Windows 9X, Windows Terminal Server, and Citrix

Опис:

Netop School – програма для керування комп'ютерними класами. Розроблена для викладачів та інструкторів, які використовують комп'ютери в процесі навчання, Netop School має потужними інструментами для підготовки та проведення занять, а також оцінки знань в ході тестування. Транслюйте вміст вашого екрану на комп'ютери учнів, направляйте учнів в процесі їх роботи, допомагайте їм у разі необхідності, контролюйте використання програм і веб-сайтів, розподіляйте і збирайте документи, створюйте тести і оцінюйте рівень знань. Тільки Netop School володіє всіма цими необхідними функціями для роботи викладача і пропонує їх у вигляді інтуїтивно зрозумілого, настроюваного інтерфейсу.

Руководство для прекодавателей NETOP SCHOOL 6.0

Особливості безбального оцінювання

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вербально:  у 1 класі з усіх предметів інваріантної складової; у 2­4 класах з предметів інваріантної складової: «Сходинки до інформатики», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура».

При оцінюванні знань, вмінь і навичок учнів 2 класу (І семестр) за рішенням педагогічної ради замість балів використовуються словесні (вербальні) оцінки.

У процесі контрольно-оцінної діяльності при безбальному оцінюванні використовуються як усні, так і письмові оцінні судження, які характеризують процес навчання і відображають кількісний і якісний результати процесу навчання: ступінь засвоєння знань і вмінь з навчальних предметів та рівень розвитку учнів.

Відмова від використання  балів у 1-х класах  пов’язана з віковими особливостями учнів початкових класів. 6-7-річний школяр по-особливому сприймає оцінку своєї діяльності. У нього переважає зовнішня мотивація діяльності. У цьому віці дитина поки що не вміє об’єктивно оцінювати результати своєї діяльності, здійснювати контроль і самоконтроль, оцінку і самооцінку.

У дошкільному віці в дитини сформувалося позитивне ставлення до себе. Під впливом різноманітних чинників шкільного життя ці уявлення піддаються серйозному випробуванню.

Навчання, як правило, пов’язане як із успіхами, так і з помилками та невдачами, а отже, і з низькими оцінками. Тому оцінка здатна викликати в учня гострі переживання: радість, емоційне задоволення успіхом, сором за невда­чу, внутрішній протест проти осуду тощо. Радість і задоволення досягнен­нями в навчанні підтримують мотивацію навчання, створюють позитивний емоційний фон у стосунках з учителем і однолітками. Почуття гіркоти, невдоволеність невдачами можуть спричинити неусвідомлений конфлікт з оточенням, зниження самооцінки, зневіру, небажання вчитися.

Так, оцінювання вчителем дитина не відносить до своєї діяльності, а сприймає як заохочення чи покарання, позитивне або негативне ставлення до неї.

Для шести-семирічного школяра, який відчуває труднощі в засвоєнні навчального матеріалу, заохочення навіть найменшого успіху має велике значення. Тому, розставляючи акценти в оцінці успіхів і невдач, учитель повинен дбати про домінування позитивних переживань, пов’язаних із засвоєнням знань.

Слід пам’ятати, що в найменшого школяра само­оцінка ще не диференційована, тож учительська оцінка його конкретних дій переноситься на особистість загалом. Негативна оцінка особистості учня, коли він так прагне до визнання, може призвести до затримки в розвитку. Зважаючи на зазначене, доцільно під час оцінювання характеризувати роботу учня, а не його особистість, використовуючи вислови на зразок: правильно чи непра­вильно; я твоєю роботою задоволена чи не задоволена; сьогодні твоя відповідь повніша чи недостатньо повна, ніж на попередньому уроці тощо, замість: ти найрозумніший; я тобою не задоволе­на. 

У процесі контролю слід враховувати індивідуальні психологічні якості дитини. Здебільшого варто заохочувати дітей сором’язливих, пасивних, з хворобливим самолюбством, рідше і стриманіше – самовпевнених.

Вміло користуючись у роботі з учнями  педагогічною вербальною оцінкою, вчитель закладає основи для формування в них умінь об’єктивно оцінювати хід і результати своєї діяльності, стимулює розвиток навчальних мотивів.

У процесі вербального оцінювання навчальної діяльності шести-семирічних учнів доцільно використовувати такі форми і прийоми:

1) різні форми схвалення, погодження, підбадьорювання, виражені словесно та за допомогою міміки, жесту, модуляції голосу: справився; уже краще; чудово; видно, що стараєшся; задоволена твоєю роботою та ін. У такій же формі висловлюють зауваження, за­перечення, осуд: спробуй не поспішати і довести до лінії; обведи зразок і напиши так само; як ти думаєш, що в тебе не так, як на зразку? тощо;

2) розгорнуте словесне оцінювання (вчитель аналізує хід роботи, її результат, коментує спосіб виконання, показує, що саме варте уваги, стимулює учнів наслідувати зразок відповіді, показує раціональніші спо­соби роботи, пояснює можливість сказати зрозуміліше, точніше);

3) перспективна й відстрочена оцінка (вчитель роз’яснює, за яких умов учень може в перспективі одержати найвище схвалення);

4) динамічна виставка окремих дитячих робіт з будь-якого виду діяльності (малюнки, зошити, вироби тощо), яка організовується для ознайомлення з нею колективу школи й батьків;

5) ігрова оцінка – нагородження переможців, учасників гри різни­ми ігровими атрибутами.

У процесі безбального оцінювання важливим є навчальний діалог –аналіз відповіді учня чи результативності виконаної ним роботи. Коментар до процесу оцінювання спочатку здійснюється вчителем. Пізніше, в міру сформованості контрольно-оцінних умінь і навичок    власну     оцінку     з     коментарем  зможуть висловлювати і учні.

У повному обсязі оцінні судження вчителя чи учнів висловлюються в такій послідовності:

• відзначення  позитивних сторін  відповіді та успішно виконаних аспектів практичної роботи;
• чітке визначення (в доброзичливій формі) допущених помилок та недоліків (так, щоб учень усвідомив свої прорахунки);
• визначення   шляхів   подолання   прогалин   у   знаннях, рекомендації щодо удосконалення практичних навичок із конкретною інформацією про можливість ліквідації недоліків;
• висловлення віри, доброзичливої впевненості в тому, що учень      докладе   необхідних зусиль і досягне вищих показників навчальних досягнень.

Саме у такий спосіб висловлення оцінних суджень у дитини формується свідоме ставлення до навчання, віра в свої сили, бажання поліпшити результат своєї навчальної діяльності.

Відмова від  використання балів у процесі навчання учнів 2-4 класів з окремих навчальних предметів обумовлена необхідністю формування внутрішньої мотивації в навчанні, збереження психофізичного здоров'я учнів, формування адекватної самооцінки учнів, розвитку творчих здібностей учнів, формування умінь  самостійно оцінювати результати власної навчальної діяльності, розвитком навчальної самостійності учнів у здійсненні контрольно-оцінної діяльності.

Протягом всього періоду навчання, який проходить без використання балів, вчитель цілеспрямовано працює над формуванням в учнів навичок самостійного оцінювання результатів власної навчальної діяльності.

Основними принципами безбального навчання є:

Критеріальність; пріоритет самооцінки; безперервність; гнучкість і варіативність інструментарію оцінки; поєднання якісної та кількісної складових оцінки; природність процесу контролю та оцінки.

Критеріальність. Змістовий контроль та оцінка будуються на основі вимог до навчальних предметів. Кожному з критеріїв відповідають показники, які є зрозумілими для учнів. Наприклад, працюючи в прописах (зошитах для письма та розвитку мовлення) над написанням елементів літер, роботу можна оцінити за різними показниками: дотримання нахилу; висота елементів букв; дотримання відстані між елементами та ін. При списуванні речень можуть бути виділеними такі показники: написання великої літери на початку речення; ставлення крапки (знака оклику, знака питання) в кінці речення; пропуск літер та ін.

Пріоритет самооцінки. Одним із завдань безбального навчання є  формування в учнів навичок самостійного оцінювання результатів власної навчальної діяльності. Важливою умовою формування таких навчальних дій є дотриманя такої послідовності: спочатку учень сам оцінює свою роботу, а потім робота оцінюється однокласниками або вчителем. Таким чином, внутрішня самооцінка повинна передувати зовнішній. Це дозволить дитині  побачити, що будь-яка навчальна робота виконується, в першу чергу, для себе, а не для вчителя. Дотримання вказаної послідовності оцінювання  допоможе в майбутньому сформувати в учнів ціннісне ставлення до процесу і результату навчальної роботи.

Основною функцією самоконтролю і самооцінки учнів на даному етапі навчання є самостійне визначення власних потенційних можливостей, навчальних досягнень, а також усвідомлення проблем, необхідних для вирішення у процесі навчання.

Для формування адекватної самооцінки важливим є застосування двох самооцінок учнів: прогностичної (оцінка попередньої роботи) і ретроспективної (оцінка виконаної роботи).

Неперервність. Контролю та оцінці підлягають не лише результати навчання, але й сам процес. З урахуванням неперервності процесу навчання важливо перейти від традиційної оцінки кінцевого результату до оцінювання процесу наближення до результату навчання. При цьому учень має право на помилку, яка може бути ним виправлена, що забезпечить прогрес у навчанні.

Наприклад, при засвоєнні правопису ненаголошених голосних у корені слова, оцінюючи кінцевий результат, вчитель фіксує лише наявність помилки. 

Для оцінювання процесу навчання виділяємо таку послідовність кроків (операцій): постановка наголосу; виділення букви, що позначає ненаголошений голосний звук; виділення кореня слова; підбір однорідних слів; підбір перевірного слова; визначення правильного написання.

Оцінювання якості підготовки учнів з предмету «Сходинки до інформатики» здійснюється в двох аспектах:

• рівень володіння теоретичними знаннями;
• здатність до застосування вивченого матеріалу у практичній діяльності.

До навчальних досягнень учнів початкових класів з предмета, які підлягають покроковому змістовому безбальному оцінюванню, належать:

• теоретичні: початкові уявлення про базові поняття інформатики, зокрема повідомлення, інформація та дані, інформаційні процеси, комп'ютер та інші пристрої, що ви­користовуються для роботи з повідомленнями і даними, сфери їх застосування у житті сучасної людини в інформаційному суспільстві; про різні програмні засоби підтримки вивчення інших предметів початкової школи, а також для розв'язування практичних завдань із цих предметів; про можливості використання глобальної мережі Інтернет, пошук потрібних відомостей; алгоритмічне, логічне та критичне мислення;
• технологічні: вмикає та вимикає комп'ютер; вибирає об'єкти та переміщує їх із використанням маніпулятора миші; виконує операції над об'єктами, зокрема, над вікнами, файлами, папками; запускає програму на виконання та завершує роботу з нею; використовує клавіатуру для введення символів, слів, речень, тек­стів; здійснює підготовку та редагування нескладних текстів невеликого обсягу в середовищі текстового редактора; працює із графічними об'єктами у середовищі графічного редактора, створює елементарні малюнки та змінює значення влас­тивостей створених малюнків; працює з комп'ютерними програмами підтримки вивчення навчальних предметів; створює прості презентації (3-5 слайдів) на під­тримку власної проектної діяльності;
• телекомунікаційні: одержує, створює і надсилає електронні листи; виконує по­шук в Інтернеті зображень і текстів за вказаною темою; зберігає результати пошуку;
• алгоритмічні: складає алгоритми дій із повсякденного життя, з викорис­танням матеріалу навчальних предметів (математики, української мови тощо); аналізує текст задачі; складає, записує і виконує найпростіші алгоритми для ви­конавців у визначеному середовищі, розрізняє основні алгоритмічні конструкції.

Гнучкість і варіативність інструментарію оцінки. У навчальному процесі використовуються різноманітні шкали змістової оцінки, які дають можливість гнучко реагувати на динаміку навчальних досягнень і розвитку учня; на яких фіксується результат виконаної роботи за певними показниками, різноманітні форми графіків, таблиць, листів індивідуальних досягнень, «чарівні лінієчки», «сходинки зростання», позначення «+», «-» тощо.

Обов’язковими умовами використання будь-якої оціночної шкали є попередня  самооцінка  та участь учнів у визначенні показників кінцевої оцінки.

АЛГОРИТМИ І ВИКОНАВЦІ: ПЛАНУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ЗМІСТОВОЇ ЛІНІЇ У 2-МУ КЛАСІ

Андрусич О., Стеценко І.

Одним з основних завдань предмета «Сходинки до інформатики» є розвиток у молодших школярів алгоритмічного, логічного та критичного мислення. Для реалізації цієї мети у курсі виокремлено змістову лінію «Алгоритми і виконавці», якій приділяється увага у кожному класі. Як пропонують реалізувати це завдання автори кожного з альтернативних підручників для 2-го класу, читайте у статті.

Головною метою алгоритмічної лінії «Алгоритми і виконавці» є вироблення умінь розв’язувати задачі з повсякденного життя, застосовуючи алгоритмічний підхід — умінь планувати послідовність дій для виконання завдання, передбачати можливі наслідки дій. Відповіддю на такі задачі часто є не число або твердження, а алгоритм (у вигляді словесного опису, схеми тощо).

Алгоритмічні вміння і навички є важливими для формування і предметної, і ключових компетентностей, адже їх активно застосовують не тільки при використанні ЖТ, а й у повсякденному житті та під час вивчення інших шкільних предметів. Міжпредметні зв’язки мають у курсі «Сходинки до інформатики» велике значення, і це в першу чергу стосується алгоритмічної змістової лінії. її вивчення формує в учнів вміння точно виконувати алгоритм дій та самостійно планувати послідовність операцій, необхідну для розв’язання певної навчальної або життєвої задачі.

Стаття

ВИВЧЕННЯ ПРИСТРОЇВ КОМП’ЮТЕРА НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Моцик Р.В.

У статті розкриваються основи вивчення пристроїв комп’ютера в початковій школі на уроках інформатики зурахуванням вимог програми «Сходинки до інформатики».

Мета статті проаналізувати введення предмета інформатики в освітній курс початкової школи, розкрити методику її викладання, проаналізувати вивчення пристроїв комп’ютера на уроках інформатики.

Вивчення інформатики у початковій школі є лише невеликою, але дуже важливою складовою частиною структури застосування нових інформаційних технологій, тому саме на початкову школу покладається завдання сформувати в учнів первинні навички інформаційної культури, початків комп’ютерної грамотності, забезпечити наступність у подальшому вивченні інформатики.

Програма «Сходинки до інформатики» включає в себе вивчення такої змістової лінії як «Комп’ютер та його складові», що має на меті ознайомлення учнів зі складовими частинами комп’ютера, їхнім призначенням, а також застосуванням комп’ютерів у різних сферах сучасного інформаційного суспільства.

Отже, вивчаючи інформатику, діти повинні розуміти облаштування функціональних компонентів, з яких складається персональний комп’ютер, їх характеристики, продуктивність і взаємодію. Сучасне століття називають століттям інформації. Людина повинна навчитися орієнтуватися в інформаційному потоці. І чим раніш це відбудеться, тим ефективніше буде її робота. Курс «Сходинки до інформатики» розрахований на молодших школярів, учнів 1-4 класів. Він передбачає й оволодіння практичними навичками роботи за комп’ютером, і розвиток логічного й алгоритмічного стилю мислення, що буде сприяти більш повному й ефективному оволодінню персональним комп’ютером.

Стаття

ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ «СХОДИНКИ ДО ІФОРМАТИКИ»: З ДОСВІДУ РОБОТИ

Тимошиков А.

Мета полягає у висвітленні практичних аспектів викладання курсу «Сходинки до інформатики» на прикладі досвіду.

У всіх загальноосвітніх навчальних закладах введено пропедевтичний курс «Сходинки до інформатики», що розглядається як важливий інструмент, котрий сприяє успішному навчанню учнів, формуванню їх предметних та ключових компетентностей, всебічному розвитку дитини молодшого шкільного віку.

Структура уроку дещо відрізняється від структури традиційних уроків у молодшій школі. Зокрема перша частина - теоретична - проводиться у формі бесіди, гри, обговорення ситуацій і передбачає розгляд питань, пов’язаних з інформацією, комп’ютером та алгоритмами. Крім того, у структурі деяких уроків теоретична частина призначена для вивчення навчальних предметів, повторення і закріплення матеріалу, контролю знань. Друга частина передбачає ознайомлення з новою комп’ютерною програмою, демонстрацію її роботи та практичну роботу учнів за комп’ютером. Третя частина - цікавинки — це завдання з логічним навантаженням, для розвитку пам’яті, кмітливості, ерудиції. Усі частини уроку відображені у підручнику.

Важливим аспектом вибору форм роботи є розвиток пізнавальних психічних процесів учня (сприймання, спостереження, увага, мислення, аналіз). Ефективними формами діяльності на уроці є розповідь і пояснення, бесіда, групова робота, робота з інструктивними картками, робота з підручником.

Отже, використання комп’ютерних технологій на уроках у початковій школі надає нові можливості для розвитку здібностей дитини, активно включає її у навчальний процес, підвищує зацікавленість, сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу.

Стаття

ДИДАКТИЧНА ГРА НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ – ЗІСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСОБИСТІСНО-ДІЯЛЬНІСНОГО ХАРАКТЕРУ ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ

Устичук М. В.

Метою роботи є вивчення теоретичних питань, таких як методика застосування ігрового підходу у навчальному процесі, роль гри у вихованні та формування особистості дитини, а також розробка матеріалів для практичного застосування гри на уроках інформатики.

Урок-гру можна розглядати як одну з форм активного навчання, такі уроки передбачають творчий підхід з боку вчителя і учня, освоєння умінь учнів в процесі активної пізнавальної діяльності.

Гра є методом навчання, який направлений на моделювання реальної дійсності з метою ухвалення рішень в конкретній ситуації, її основною метою є поглиблення інтересу до навчання і тим самим підвищення ефективності навчання. Гра має таке ж значення в житті дитини, яке у дорослого виробнича діяльність, робота.

Коли вчитель використовує на уроці елементи гри, то в класі створюється доброзичлива атмосфера, бадьорий настрій, бажання вчитися. Плануючи урок, учитель має уважати на всіх учнів, добирати ігри, які були б цікаві й зрозумілі.

Ігри, що використовуються на уроках інформатики діляться на: комп'ютерні, рольові, організаційні і ділові.

Таким чином, гра стимулює краще запам'ятовування й розуміння досліджуваного матеріалу, а також сприяє підвищенню мотивації й дозволяє тому, кого навчають, комплексно використовувати органи почуттів при сприйнятті інформації, а також самостійно й неодноразово відтворювати її в нових ситуаціях.

Стаття

ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО ФОРМУВАННЯ АЛГОРИТМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Мельник Ю.

Особливо актуальним є розв'язання проблеми підготовки вчителя до формування алгоритмічної культуримолодших школярів, коли закладаються пропедевтичні основи навчальної діяльності, всебічного розвитку тавиховання особистості, здійснюється ознайомлення з основними поняттями, потрібними для розуміннянавколишнього інформаційного середовиша, формування цілісної системи знань.

Враховуючи різні рівні засобів представлення алгоритмів, «алгоритмічності» запису, характеру і складності завдань, на першому етапі вивчення елементів алгоритмічної культури в початковій школі формуються

інтуїтивні уявлення про алгоритм і його властивості, уміння, потрібні для виконання алгоритмів, їхні зміни, пошуку помилок в алгоритмах, конструювання алгоритмів різної структури.

Формування алгоритмічної культури учнів початкової школи полягає в засвоєнні на інтуїтивно-практичному рівні понятійного апарату та відповідних способів поетапної діяльності.

Цілеспрямована робота, спрямована на підготовку вчителя початкових класів до здійснення системно-структурного аналізу алгоритмічного матеріалу у змісті початкової освіти, організації алгоритмічної діяльності у комп’ютерно орієнтованому навчальному середовищі, конструювання системи вправ на основі принципів цілісності, ієрархічності, дотримання субординаційних зв’язків призводить до значних позитивних змін в репродуктивному, операційному, аналітико-синтетичному, творчому рівнях сформованості алгоритмічної культури молодших школярів, розвитку творчого потенціалу дитини.

Стаття